Під час адаптації відмова від їжі — це дуже поширена й абсолютно нормальна реакція дитини. Для неї це період подвійного стресу: нове місце, нові дорослі, інші діти, новий режим — і ще й нове харчування.
Харчування взагалі дуже індивідуальна тема. У кожної дитини є свої улюблені страви, знайомі смаки, запахи, асоціації з домом. Особливо, коли їжу готує мама — з її рецептами, «секретиками» і любов’ю. Тому новий смак і нова обстановка цілком можуть викликати небажання їсти.
У дитячому садочку Джеронімо ми ставимося до цього з розумінням і не змушуємо дітей. На період адаптації ми пропонуємо м’які альтернативи. Наприклад, батьки можуть дати дитині щось смачненьке з собою — у боксик або рюкзачок. Це дає змогу вихователям підтримати дитину в момент прийому їжі.
Ми можемо сказати: «Давай подивимося, що смачненького мама тобі поклала». Так у дитини зберігається відчуття зв’язку з мамою, турботи й любові навіть у новому просторі.
З часом, коли напруга зменшується і адаптація просувається, у дитини зазвичай з’являється природна цікавість: а що їдять інші дітки? Звідки ця їжа? Як вона готується? Дитина може спробувати і чесно сказати: «Мені не подобається». І це також нормально.
У такі моменти ми домовляємося з батьками про зручний формат: наприклад, їжу з садочка батьки пропонують дитині вже вдома — у спокійній, звичній атмосфері. Так дитина поступово звикає до смаку без тиску й стресу.
Крок за кроком, у своєму темпі, дитина починає приймати їжу і в садочку. Цей процес може бути досить тривалим — інколи він займає кілька тижнів або навіть до місяця. Але саме такий м’який і лояльний підхід допомагає зберегти довіру дитини та її позитивне ставлення до садочка.
Для нас найважливіше, щоб у дитячому садочку Джеронімо дитина відчувала себе у безпеці, була почутою і знала: її не кваплять і не змушують.
